Зимові канікули

                              Розділ 1 «Приїзд у Буковель»

Додайте текст тут... 

Буковель 13.01.2019.

- Як тут гарно!

- Так, чудово.

- Ну тоді, розбираймо валізи і біжімо!

Мене звуть Анабель, мені 14 років. І зараз я приїхала на змагання з гірськолижного спорту.

Насправді це була моя мрія. Я надіюсь, що якщо я виграю це змагання, то я почну розвивати свій талант!

Ангела - моя подруга, приїхала разом зі мною, але насправді вона незнає кататися на лижах, тіпа просто приїхала мене підтримати. Вона русява, а ще у неї дуже важкий характер.

І так ми вже оселилися в готелі, зараз ідемо на треніровку, тому, що завтра уже перші змагання.

- Ми ще довго будемо тут возитися?

- Ще трохи, мені ж потрібно розім'яти ноги.

- Дивись, он наші хлопці!

- Біжімо до них!

- Ой, що я там не бачила, краще вже тут возитися

- Та ну,їдьмо до них!
Вона бере мене за руку і тащить до хлопців, я верищу тому що я ледь стою на ногах.

- Привіт, дівчата! - сказав Саша

Саша наш однокласник ми живемо з ним по сусідству. Як на мене то він не красивий, він весь у веснушках, та ще й рудий, але Ангела від нього в захваті.

- Привііііт - дивлячись на Сашу відповіла Ангела.

- То що, Анабель, на перегони?- різко дивлячись на мене сказав Руслан.

Руслан високий блондин, всі дівчата в школі захваті від нього, але йому подобаюсь я, но як на мене то він огидний.

- Ну пішли,- різким поглядом сказала я.

Ми пішли на крісельний витяг і потім ми з Русланом стали на старт, продзвенів Ангелин смартфон і ми поїхали.

                                  Розділ 2 «Трохи про мене»

Всім привіт, я ж не розповіла вам про мене. І так як ви вже знаєте мене звуть Анабель, але друзі називають мене Бель. Я ходжу в 9 клас. Зараз приїхала в Буковель на змагання про горних лижах. Через три дні ми їдемо додому, звісно жаль, але вдома мене чекають батьки та друзі, адже через тиждень Новий рік. Я дуже рада цьом празнику, тому що ми будемо прикрашати дім, і празнувати Новий рік я буду з друзями!

Гаразд продовжемо про змагання. Зі мною приїхала друзі Ангел, Руслан, Саша та Роман. Завтра уже змагання і ми готуємося. Наш тренер Катерина Іванівна нас гарно підготувала дала нам найкращі лижі Fisher та спусковик( це лижний костюм). Зараз триває навчання у школі, але ми написали заяву директору, що в школі нас не буде чотири дні.

                              Розділ 3 «Зустрілися поглядами»

І так ми з Русланом змагаємось на лижах. Ангелин смартфон продзвенім і ми поїхали. На початку лідерувала я, а Руслан був ззаду. Їду я на лижах, уже середина траси і от я дивлюся назад де там Руслан, я обертаюся і потім я впала. Я нічого не відчувала. Далі я встала і побачила його........ Він був красавчик. Очі зелені, брюнет, він так дивився на мене.......

Я встаю і бачу всі стоять біля мене, а особливо він....

  • З тобою все добре?- дивлячися на мене говорить Ангела
  • Так все гаразд!
  • Все гаразд, нічого не болить?- запитав мене той хлопець.
  • Тааак- розгублено говорю я.
  • Що тут таке?- строгим голосом сказала Катерина Іванівна.

Потім Ангела їй все розповіла, тому що я ледь дихала.

Я ледь встаю, і бачу як той хлопець їде, а навіть не запитала як його звуть.

  • Ангело!
  • Га?
  • Що то за хлопець був, в якого я врізалася?
  • Ааа, та це ж Назар, доречі він з нашого готеля, а ще він живе у нашому місті.
  • Зрозуміло.

Я була прям на сьомому небі від щастя! Він живе у тому готелі де і я , а ще у тому ж самому місті! Це просто фантастика!

  • А ти що закохалася?- весело запитала мене подруга
  • Ні, ти що!?
  • Ну, ну....
  • То що, поїхали і в готель?
  • Ок!

Ми прийшли в готель, переодягнулися. Я вдягла чорний топ і шорти, тому що у готелі було тепло. Ми з Ангелою прийшли в ресторан і побачили його... Але він був з дівчиною.... Це мене вбило. Вони сіли біля нас.

  • Привіт!- сказав він.
  • Привіт- відповіла Ангела, тому що я мовчала.
  • Тебе нічого не болить?- запитав Назар мене.

Я мовчала, а потім Ангела мене штовхнула.

  • Що? Я просто задумалася.
  • Я кажу тебе нічого не болить?
  • Та ні,
  • Доречі це Юліанна моя дівчина.
  • Я Анабель, можна просто Бель.
  • Я Ангела, приємно познайомитися.
  • Підете з нами сьогодні на вечірку.
  • Ну навіть не....
  • Звісно- перебила мене Ангела.
  • Гаразд тоді зустрінемось у 17:30 тут.- Сказала Юліанна.

Вони пішли, я не могла далі їсти і пішла в номер, Ангела доїдала.

Я прийшла в номер і почала плакати, взяла наушники і почала слухати сумну музику. Прийшла Ангела.

  • То ти, всетаки його кохаєш.
  • Так, але...
  • Так візьми себе в руки! Зараз ми ідемо з ними і ти будеш бомбезною, доречі потрібно сказати нашим хлопцям.
  • Гаразд!

Я пішла в душ. Далі я одягла довге чорне плаття, Ангела зробила мен мейк і зачіску. Я була просто шикарна.

17:29 ми в ресторані чекаємо їх. Вони прийшли. Юліанна у довгому червоному платті, а Назар в джинсах і сорочці. Тоді він був просто вау.

Ми пішли на вечірку. З нами і наші хлопці. Всі танцюють, а я сиджу біля бару і п'ю вино, тому що мені на душі погано. Приходить Руслан запрошує мене танцювати........ 

                                 Розділ 4 «Жахливий ранок»

Я погодилася, тому що я вже була трохи п'яна. Ми такнцювали, але я кохала Назара тому я не могла танцювати з Русланом. Нарешті танець закінчився і я потроху діййшла до номера. Я не переодяглася і взута лягла і заснула.

Ранок. Мені погано. Дуже сильний головний біль, але я всетаки привеле себе до ладу і пішла снідати.

  • Всім привіт!
  • Привіт

Я сіла до Ангели.

  • Вчора я нічого лишнього не наговорила?
  • Та ні, але могла, але я тебе зупинила.
  • Дуже дякую, а то я і незнаю щоб натворила
  • Ну так.

Ми поснідали і пішли збиратися, бо сьогодні змагання.

Ми вже були зібрані і чекали хлопців, аж внезапно прийшла Катерина Іванівна з якоюсь дівчиною.

  • Привіт дівчатка!
  • Доброго ранку!
  • Знайомтеся це Яна ваша нова подруга. Сьогодні вона буде з вами змагатися.
  • Привіт....- несміло сказала вона.
  • Привіт.
  • І так дівчатка зараз ви повинні познайомити Яну з іншими
  • Гаразд!
  • Ну, що дибіли. Думали що ви тут головні, а ні тут я головна. Ясно?!
  • Ем...

Я була в шоці з Яни. На вигляд вона вихована та культурна, а тут.

- Бель, нам потрібно щось робити.

- Що?

- Ну незнаю..

- О, привіт

- Привіт!

- О, хлопчики, привіт!

- Це хто? - запитав Руслан

- Це Яна, новенька.

- Ааа, зрозуміло.                  

 Наступний розділ чекайте уже завтра! 

© 2018 Даніела Воробець. Всі права захищені.
Створено за допомогою Webnode
Створіть власний вебсайт безкоштовно! Цей сайт створено з допомогою Webnode. Створіть свій власний сайт безкоштовно вже сьогодні! Розпочати